Кунхаунд Мэдди. Терон Хамфри

bldskr — Wed, 22 Feb 2012 10:24:30 +0000

Американский фотограф Терон Хамфри путешествует по всем 50 штатам США и снимает свою собаку по кличке Мэдди в самых разнообразных местах которые посещает. Автор описывает серию как «супер серьезный проект о собаках и физике».
Сайт проекта

Питер. Анастасия Тарасова

bldskr — Wed, 22 Feb 2012 09:37:52 +0000

SKRILLEX — Bangarang

bldskr — Fri, 17 Feb 2012 19:48:27 +0000

2/3. Лена Окунева

bldskr — Thu, 16 Feb 2012 08:27:19 +0000

Серия «2/3»
Фотограф: Окунева Лена
Асистент: Ефимов Игорь
г. Черкассы

feb

svoe — Wed, 15 Feb 2012 20:23:07 +0000

Евгений Артеменко

bldskr — Tue, 07 Feb 2012 09:35:16 +0000

Let Me See: Привет, по традиции всех интервью, расскажи немного о себе.
Евгений Артеменко: Зрозумів, що і не знаю, що розповідать. Народився і виріс у Черкасах. Встиг попрацювать на різних роботах — від телеведучого до вантажника і охоронця. Навчався на журналіста.

Let Me See: Как и когда ты начал заниматься видео и фото съемкой?
Евгений Артеменко: Почалось все у 2006 році. За два, здається, місяці роботи(на будівництві) я заробив нереальні на той час для мене 1100 гривень. Здуру вирішив, шо маю купити собі новий телефон — це був SEК750 і він умів фотографувати і знімати відео. З нього все і почалося. Потім була камера Canon A560 — абсолютно ідіотська модель без мануального режиму, але мені було на те чхати, бо це був той період, коли замість того, шоб побільше фотографувати я дозволяв собі сидіти за компом і у фотошопі завалювать контарст, прибирать «сатурейшн», користуватись «хісторі брашем», наліплювать дибільні чорні рамочки, і залишати апогей тупості — логотип, чи підпис на світлинах. Хоча був і позитивний момент у тому всьому — разом зі своїми друзями Женьою Соловйовим і Ростіком Радченком ми зняли на цей же фотоапарат фільм з шикарною назвою «Вермишель». То був істинний «андеграунд» з вбивством, крутим діалогом і сюжетом.))

Let Me See: Что для тебя твое занятие, желание донести что-то людям, либо способ самовыражения?
Евгений Артеменко: Думаю, що це одне й те саме.І погоджуюсь з цим, бо вважаю, що людина соціальна істота, і якшо десь і слід шукати сенс її життя — то тільки у тому, як вона взаємодіє із суспільством. Крім того і з практичного боку — це одне з тих небагатьох занять, які мені подобаються по-справжньому. Не треба бути Робертом Кіосакі, щоб розуміти, що значить саме цим і слід займатися по життю.

Let Me See: Кто для тебя является примером или авторитетом в мире фото и видео искусства?
Евгений Артеменко: У світі фотомистецтва Анрі Брессон, Йозеф Куделка, Джеймс Нахтвей, Ервіт, Хелєн Лєвіт, з наших Стігнєєв, Максімішин, Ляля Кузнєцова, Мухін, Маслєнніков. В Черкасах, до речі, є дуже авторитетні для мене люди Сергій Тимошенко і Ігорь Єфімов. Словом, дуже багато авторів. З кіно взагалі все дуже заплутано, бо я одночасно люблю Міхалкова і Звягінцева, Тарантіно і Замєкєса, Іньяріту і Пітера Джексона, Террі Гілліама, Мела Гібсона, Гая Річі, Аронофскі, Альмадовара, Балабанова, Чжана Імоу.

Let Me See: Что или кто вдохновляет тебя, откуда питаешь идеи для создания новых работ?
Евгений Артеменко: Чесно кажучи, не дуже фанатію від слова «натхнення», як виразника процесу випадкового і різкого приступу творчої і ідейної активності.(Типу хоп ходив валяв хєри і тут раптово «осєніло» — і виховуються дуріки,які вірять у те, що Ньютону впало яблуко на голову і він враз змінив світоуявлення людей. Дива мають бути там, де дива мають бути) — мені більше подобається ідея того, що саме якісний життєвий досвід, робота, вступають в незрозумілі нікому реакції з мозком, чи (і) душею і народжуються ідеї. Тому надихає, власне, світ навколо нас. Саме по собі життя — це ж велике диво достатнє для того, шоб ідейні буравчики не заспокоювались у наших черепках. Хоча сценарист нашого колективу Інна Капітоненко — якраз з розряду оцих супер-людей, яким може шось просто наснитися. Наприклад, фільм, який ми зняли ще в минулому році, але досі ніяк не сядемо за монтаж, їй реально наснився і вона швидко зранку прокинулась і перетворила сон в сценарій для короткометражки. (В усякому разі нам так розповіла, а сама, можливо, не спала й не їла 3 роки))

Let Me See: Твой любимый жанр?
Евгений Артеменко: На диво, я найбільше люблю фентезі.

Let Me See: Думаю людям связанными с фото и видео будет интересно узнать какое используешь оборудование в работе.
Евгений Артеменко: Ми використовуємо в роботі чорні фігні з кнопочками і пимпочками. Але оскільки все одного усіх увперто це цікавить повідомляю — камери Nikon D7000 з недавніх пір. До цього були D5000.

Let Me See: Давай теперь перейдем к видео, которое просто взорвало ВК. Расскажи немного о нем. Какая предыстория у этого видео, что натолкнуло тебя к съемкам?
Евгений Артеменко: Найважливіше пам’ятати, шо фільм створювала ціла команда. Я один можу створити тільки соплі в носі і слюні в роті. Історія така: Сиділи ми усією командою на пірсі. Я розповів їм про конкурс, який оголосила міськ.рада на найкращий сценарій і ще якусь там «лобуду». В одній з розмов з організаторами конкурсу прозвучало, що знімать будуть «великі професіонали з Києва». Не те, шоб ми не могли реально оцінити свої можливості і свій рівень, але та фігня чомусь зачепила. У першу чергу тим, що черкаські колективи навіть не розглядались, як такі, що могли би зняти відео про своє місто. Посиділи, ми на тім пірсі, повтикали в далекі далі і зійшлися на тому, шо було б круто і самим спробувати зняти відео про рідне місто.

Let Me See: Ожидал ли ты, что в Интернете будет такая реакция на видео? Ведь не было никакого продвижения, все произошло само собой, наверное все таки жители Черкасс любят свой город?
Евгений Артеменко: Реакція неочікувана, але закономірна. Дійсно приємно, що справдилась думка, що деякі продукти все ж без накручувань і благань можуть самі поширюватись. Хоча ми зібрали не так багато переглядів. та й приємна якшо чесно не кількість переглядів, а їхня якість. Багато людей зізнаються, що справді десь недооцінювали свою батьківщинку.. Приємно й те, що про це пишуть і жителі з інших міст. Приємно, що відгукуються люди з інших країн. А щоб отримати багато переглядів можна просто покричати в камеру «Язь», або..народитись Джастіном Бібером).

Let Me See: Расскажи немного об актерах, как происходили поиски, съемки?
Евгений Артеменко: Пошук акторів у випадку любительського кіно — чи не найскладніший з етапів підготовки, бо ми не можемо обіцяти ніяких гонорарів. Акторів знаходила Юля, яка не лише зіграла головну роль, але й виконувала функцію «директора з кастингу». Вона молодчинка. Ми випробували трьох хлопців на головну чоловічу роль. Першого звали Честер — він погодився на роль, але через кілька тижнів повернувся в Гану. Другого не пам’ятаю як звали, але йому не дозволила дружина брати участь у проекті. А Кріса Юля знайшла на вулиці)) — на зупинці причепилася і сказала шось типу — хочеш стати зіркою?)) Кріс погодився — і це безумовно було наше щастя. А щодо зйомок — ,на диво, найлегше було працювати з Крісом — він розумів мене через слово, але з ним ніколи не було більше 3 дублів. Цей чувак реально природжений актор — це не перебільшення — він чудово володіє мімікою, чудово вживається, чудово чує партнерів і дійсно викликає захоплення. Юля теж порадувала, бо треба визнать роль у неї була не з простих…Смілива дівчина, що там і казати. Хоча зараз їй заздрять тисячі дівчат по всій Україні — це без перебільшень. На скільки я знаю — ажіотаж навколо Кріса був такий, що йому довелося вимкнути телефон у перші дні. Це він сам нам розповідав. Нас запросили на місцеве телебачення — пішли усією командою і жартома запитали Кріса чи він відчуває себе зіркою. На що він мудро відповів — «я то не відчуваю, але мені доводиться нею бути — 40 дзвінків у перший день». Батьки теж великі молодчинки — на відміну від Кріса, чи Юлі їм довелось грати не властиві ролі… Тому довелось трохи хитрити і радий, що вдалося. І люди вони дуже хороші, бо сцену в дверях ми знімали в дублів так 20 — і витримали, що напевно не просто коли ти не є актором за фахом, і тобою командує пацан 23 років…

Let Me See: Сколько времени заняла работа над видео? Подготовка, съемка, монтаж.
Евгений Артеменко: Власне зйомки тривали близько 7-10 днів — треба рахувати точно). Цілком можливо, що їх було і більше. Готувались дуже довго — виписувався сценарій, шукали акторів, локації — на це близько місяця. Монтаж — 2 тижні — були проблеми з пошуком ритму, яким я все одно лишився незадоволеним. І звуковий монтаж — то була каторга. Костя, наш звукорежисер, зробив титанічну роботу — про це можна довго писати, але це вузькоспеціальна штука — то я просто підсумую, що Костя молодчинка.

Let Me See: С какими трудностями пришлось столкнуться во время работы над фильмом?
Евгений Артеменко: З того, що пам’ятається — це дівки, які сиділи поруч з нами на матчі «Мавп» і «нили», що ми їм заважаємо. На моє запитання «чим» — вони відповіли — «всим»… Оце типові черкаські, гламурні дівки. Якшо вони це читають — привіт вам, дівчатка і доброго здоров»я.

Let Me See: А были ли какие-то смешные или не стандартные моменты?
Евгений Артеменко: Смішних моментів вистачало теж. Ну, наприклад, знімали сцену на пірсі. Мужики — рибалки запитують мене : «Про шо хоч кіно?», я їм відповідаю: «Про любов, про Черкаси». Мужик на мене скептично подивився, тоді на Кріса з Юльою і філософськи промовив: «Ну наші всьо равно побідять…». Мужикам тим величезне спасибі теж. Хто їх знає — най передає вітання.

Let Me See: Еще хотелось бы узнать о твоей продакшн студии. Расскажи немного об этом, о планах, успехах.
Евгений Артеменко: Найбільша наша проблема — неуміння «кидати понти»…Хоча це дуже важливо звісно у такій справі. Був яскравий випадок який проілюструє Denjozavr суперово. Два роки тому з соціальною рекламою «Вагітна» ми виграли всеукраїнський конкурс соціального відео, організованого ООН. Ми з’їздили в Київ, забрали приз, Костя наш «світонувся» на mTV і ми про конкурс забули. Через кілька днів в черкаських ЗМІ з»являється інфа про те, шо цей конкурс виграв студент такий то…А насправді той чувак зайняв лише 3 місце. Але на відміну від нас — він молодчик «етакій» поперся і заявив про себе журналюжкам з міста Ч… Які звикли працювати таким чином, що навіть нічого не первіряють, подаючи інформацію.. Така от історія. Вона є показова. Ми — це наші роботи, от і все. Більше нічого говорити не хочеться. Пробуєм повпливати на жахливу ситуацію з рекламою в місті Ч, але поки-що нам це не дуже вдається. Власники бізнесу як викидали гроші на слайд-шоу диванів і салатів зклепане за 20 хвилин — так і викидають. Але то окрема історія для окремої розмови.
Створені ми трохи більше як 2 роки. За цей час встигли багато чого — все можна знайти в мережі. Знаходимось у постійному пошуку талантів — від композиторів до каскадерів. Періодично нам щастить. В це важко повірити, але навіть знайшлась людина, яка виділила дуже солідну сумму грошей, яка дозволила нам нарешті придбати потужну машинку для монтажа і ще кілька прибамбасів важливих для зйомок. При цьому ця людина — не бажає, щоб її ім’я десь прозвучало. Світ не без добрих людей.

Let Me See: Ну и конечно-же расскажи о своих планах на будущее.
Евгений Артеменко: В планах у нас повний метр звісно, до якого ми повземо як черепашки, але дасть Бог, — доповземо.

И в дополнение, несколько фото с рабочей площадки:

Черкаси. Женя Артеменко

bldskr — Tue, 31 Jan 2012 14:28:24 +0000

Цей фільм присвячується жителям міста Черкаси, та багатьох інших міст, які загубили свій дім.

Фільм створено черкаським творчим об»єднанням Denjozavr. В ролях небайдужі жителі та мешканці міста, які не є професійними акторами.

Let Me See Podcast #2

bldskr — Sat, 21 Jan 2012 21:39:15 +0000

Let Me See Podcast #2 by Let Me See on Mixcloud

Зимняя меланхолия и апатия? Бывает..
Наполнение подкаста плавно выведет ваше настроение на летний уровень и так же плавно вернет вас в привычное состояние ;)

К.Е.2 Сергей Бойко

bldskr — Sun, 15 Jan 2012 10:14:01 +0000

Boardwalk Empire

bldskr — Fri, 13 Jan 2012 09:01:00 +0000

Умельцы из компании Brainstorm Digital показывают процесс создания сцен для сериала Boardwalk Empire.